Посвідчення факту часу пред’явлення документа виникає з метою забезпечення пріоритету винаходу, раціоналізаторської пропозиції чи якоїсь іншої авторської праці з метою забезпечення себе захистом від присвоєння авторства іншими особами, або може слугувати додатковим доказом авторства винаходу.
Для посвідчення цього факту автори можуть подавати описи винаходу або раціоналізаторської пропозиції іноді разом з кресленнями, схемами та ескізами, тезами тощо.
Посвідчення таких фактів відбувається за усним зверненням автора і не потребує від них письмової заяви з проханням посвідчити той чи інший факт.
Нотаріальні дії щодо посвідчення фактів вчиняє нотаріус незалежно від місцезнаходження, а також місця проживання особи, яка звернулась за вчиненням такої нотаріальної дії.
Громадянин подає документ у двох примірниках, на яких нотаріус проставляє посвідчувальний напис.
Один примірник видається заявнику, а другий залишається в справах нотаріуса. У разі подання одного примірника, нотаріус виготовляє його копію, яка залишається у нотаріуса. Якщо документ викладено на двох чи більше аркушах, нотаріус після проставлення посвідчувального напису прошиває його та скріплює печаткою із зазначенням кількості аркушів документа. Коли ж подано декілька документів, посвідчувальний напис вчиняється на кожному документі окремо і кожний з них фіксується в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за своїм реєстровим номером.
На практиці необхідність у посвідченні часу пред’явлення документа також настає у разі ліквідації установи або організації, у відрядження до якої особа прибула. Не маючи можливості зробити відповідну відмітку на відрядному посвідченні стосовно факту і часу прибуття особи, громадянин може звернутись до нотаріуса, який посвідчить час пред’явлення відрядного посвідчення.
Перед вчиненням цієї нотаріальної дії нотаріус встановлює особу громадянина, який подав документ, і на підтвердження часу пред’явлення документа проставляє посвідчувальний напис безпосередньо на документі із зазначенням особи, яка подала документ. Використання спеціальних бланків нотаріальних документів для вчинення цієї нотаріальної дії законодавством України не передбачено.
Нотаріус посвідчує лише безспірні права та безспірні факти, у наявності яких він може переконатися безпосередньо або на підставі відповідних документів.
