Заповідач має право призначити виконавця заповіту – особу, яка стежитиме за додержанням розпоряджень, що містяться у заповіті, і виступатиме своєрідним гарантом здійснення волі спадкодавця. Призначенням виконавця заповіту забезпечується захист інтересів спадкоємця за заповітом, який може своєчасно не дізнатися про відкриття спадщини (наприклад, перебуваючи у відрядженні, мати постійне місце проживання в іншій країні тощо). Натомість виконавець заповіту до появи спадкоємця виконує дії по охороні спадщини, управляє нею, вживає інших заходів для охорони інтересів спадкоємця.
Виконавцем заповіту може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю або юридична особа. В одному заповіті можливе призначення декількох виконавців.
Цивільний кодекс України передбачає два випадки призначення виконавця заповіту не самим заповідачем, а іншими особами : за ініціативою спадкоємців та за ініціативою нотаріуса.
У першому випадку виконавець заповіту призначається за взаємною згодою спадкоємців, а якщо спадкоємці не досягнуть згоди, то на вимогу одного з них виконавець заповіту призначається в судовому порядку.
У другому випадку з ініціативи нотаріуса виконавець заповіту може бути призначений, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання і якщо цього потребують інтереси спадкоємців.
Однією із умов призначення особи виконавцем заповіту є її згода, яка витребовується нотаріусом і може бути оформлена як самостійна заява, що додається до заповіту або ж зазначається в заповіті чи в окремому документі.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини видає виконавцю заповіту відповідний документ, який підтверджує його повноваження, – свідоцтво виконавця заповіту.
У тексті свідоцтва нотаріус обов’язково зазначає всі повноваження виконавця заповіту. Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, про видачу свідоцтва виконавця заповіту нотаріус повідомляє відповідні органи опіки та піклування. За видачу такого свідоцтва стягується державне мито в розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Після виконання покладених на нього функцій виконавець заповіту повертає нотаріусу свідоцтво виконавця заповіту, що посвідчувало його повноваження. Примірники свідоцтва зберігаються в спадковій справі за місцем відкриття спадщини.
