Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до заповіту майно заповідача (людини яка написала заповіт) може бути передано у власність будь-якій людини (спадкоємцю) чи кільком людям у пропорціях зазначених у заповіті.
Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу складання заповіту, дати та місця народження заповідача та має бути підписаний особисто заповідачем.
У процесі оформлення заповіту нотаріус роз’яснить заповідачеві, що текст заповіту має бути викладено таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясність чи суперечки, та не перешкоджало б одержанню спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину.
Нотаріус перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, які суперечать чинному законодавству, посвідчує заповіт та реєструє його у спадковому реєстрі у порядку встановленому положенням затвердженим наказом Міністерства юстиції України.
Документи для посвідчення заповіту:
Нотаріусу необхідно надати інформацію:
